Визначення Інформаційно-комунікаційні технології – сукупність методів, виробничих…
Browse:Home/ТЕРМІНОЛОГІЧНИЙ СЛОВНИК/Визначення Інформаційно-комунікаційні технології – сукупність методів, виробничих…
Інформаційно-комунікаційні технології – сукупність методів, виробничих процесів і програмно-технічних засобів, інтегрованих з метою збору, обробки, зберігання, розповсюдження, відображення й застосування інформації на користь її користувачів за допомогою Інтернету.Інформаційно-освітнє середовище дистанційного навчання – це системно організована сукупність засобів передачі даних, інформаційних ресурсів (дистанційних курсів), взаємодії, програмного та організаційного забезпечення дистанційного навчання.Інформаційно-пошукова система – програмне забезпечення, призначене для пошуку і відображення документів у базах даних. Ядром інформаційно-пошукової системи є пошуковий механізм – програмний модуль, що здійснює пошук за запитом. ІПС, які інтегровані з Web-технологіями, являють собою основу побудови інформаційно-пошукових Web-серверів. Інформація – відомості про осіб, предмети, факти, події,
Явища і процеси незалежно від форми їх надання.
Інформаційні технологи і засоби інформатики в системі дистанційного навчання – текстові і графічні редактори; електронні таблиці; засоби управління базами даних; гіпертексти; експертні системи; мультимедіа-технології; геоінформаційні (ГІС — технології; інтерактивні Web-технології; системи комп'ютерного відеоконференцзв'язку (КВКЗ) тощо.
І-К
Інформер – неінтерактивний віджет (вміст якого не залежить від дій користувача), наприклад, погодні інформери, календарі свят.Інфраструктура ДН – управління системою ДН і регіональна мережа.Ітерація – постійне повернення до попереднього кроку з метою аналізу й перевірки на відповідність результатів поставленим завданням. Тобто рішення задачі у вигляді ряду взаємозалежних послідовностей. Процес використовується при розробці й тестуванні програмних продуктів, призначених для користувача інтерфейсу. Його обов’язковим елементом повинне бути узгодження отриманих результатів з потенційним користувачем.
Кабель – один або декілька ізольованих один від одного провідників (жил), поміщених в оболонку. За галуззю застосування їх можна умовно розділити на кілька груп: а) для передачі електричної енергії (силові кабелі); б) для провідного зв’язку й сигналізації (кабелі зв’язку); в) для керування (кабелі керування); г) для передачі енергії й сигналів на радіочастотах – (радіочастотні кабелі), а в оптичному діапазоні – (оптичні кабелі, світловоди).Кабель оптичний – скляне або полімерне середовище для передавання світлових пучків, що генеруються світлодіодом або лазером. Тонкий кабель зі скла або полімеру, призначений для передачі інформації за допомогою світлових хвиль.Канал – лінія зв’язку між двома вузлами мережі або вузлом і одним з його абонентів.
Термінологічний словник з інформаційних технологій
Канал зв’язку – шлях передачі сигналів між двома або декількома точками. За призначенням розрізняють телефонні, факсимільні канали, канали звукового мовлення, телевізійні канали, канали передачі цифрової інформації.Канал передачі даних – частина комунікаційної мережі, що складається: з технічних засобів передачі і прийому даних, включаючи лінію зв’язку; а також із засобів ПЗ і протоколів. Канали передачі даних зв’язують між собою пари крайових терміналів.Картридж – цільний і самодостатній змінний блок до якого — небудь устаткування, що містить у собі кілька вузлів і деталей у захисній оболонці, витратні матеріали та ін. Як правило, вживається в таких значеннях: а) ігровий картридж – електронний модуль, використовуваний в ігрових приставках для зберігання даних; б) чорнильний картридж – контейнер із чорнилом у принтерах; в) картридж стримера – касета з магнітною стрічкою, захисними шторками, "відповідною" частиною механізму заправлення стрічки у тракт протягання; г) тонер-картридж – контейнер з тонером у лазерних принтерах і копіювальних апаратах. Один з основних вузлів лазерного принтера/копіювального апарата, відповідальний за перенесення сформованого зображення на папір.Каталог – пойменована сукупність байтів на носії інформації, що містить назву підкаталогів і файлів. Сутність у файловій системі, яка спрощує організацію файлів. Є віртуальним контейнером у межах файлової системи, в якій групи комп’ютерних файлів та інших каталогів можуть бути організовані й збережені. Каталог, що втримується в іншому каталозі, називають підкаталогом. Разом каталоги формують ієрархію, або деревоподібну структуру. Самий верхній за рівнем каталог називається кореневим.