ІНФОРМАТИКА для 9 класу


Вхідний і вихідний параметри за адресою.

Засобами мови Паскаль реалізовано три способи передавання пара — метрів:

Вхідний параметр за значенням (називають параметр-значення). У описі заголовків підпрограм перед ідентифікатором параметра-зна-

Чення службових слів не вказують.

Заголовок процедури(функції) з описаним параметром-значенням має такий вигляд:

Procedure NameProc(Param : TypeParam);

Механізм використання параметра-значення спрощено можна подати так:

Фактичний параметр

Фактичний параметр

 

Формальний параметр

Формальний параметр

 

До комірки пам’яті формального параметра передається копія фактичного і назад не повертається

 

Як фактичний параметр-значення може використовуватися змінна або константа різних типів, крім файлових.

Вхідний і вихідний параметри за адресою (параметр-змінна).

При описі заголовків підпрограм перед ідентифікатором параметра-змін — ної вказують службове слово var.

Заголовок процедури (функції) з описаним параметром-змінною має такий вигляд:

Procedure NameProc(var Param : TypeParam);

Механізм використання параметра-змінної спрощено можна подати так:

Фактичний параметр

Фактичний параметр

 

Формальний параметр

Формальний параметр

 

Передається адреса фактичного параметра

 

 

 

За переданою адресою змінюється вміст комірок пам’яті фактичного параметра, тобто виконується повернення результату

Як фактичний параметр-змінна може використовуватися тільки змінна різних типів.

Вхідний параметр за адресою (параметр-константа).

У описі заголовків підпрограм перед ідентифікатором параметра-кон — станти вказують службове слово const.

Заголовок процедури (функції) з описаним параметром-константою має такий вигляд:

Procedure NameProc(const Param : TypeParam…);

Механізм використання параметра-константи спрощено можна подати так:

Читать  ПЕРЕДДИПЛОМНА ПРАКТИКА – Адміністрування програмного комплексу Денвер (Denwer)

Фактичний параметр

Фактичний параметр

 

Формальний параметр

Формальний параметр

 

Передається адреса фактичного параметра

 

Дозволяється використовувати зна — чення фактичного параметра за пере — даною адресою, а змінювати не можна

Як фактичний параметр-змінна може використовуватися змінна або константа різних типів, крім файлових. Не можна надавати значень формальному параметру-константі. Формальний параметр-константу не можна передавати як фактичний параметр іншим підпрограмам.

Параметри-константи доцільно використовувати, якщо потрібно переда — вати структури даних, які займають значний об’єм пам’яті, але змінювати вхідні значення параметрів за алгоритмом не потрібно.

Приклад 10.1.1. Дано координати вершин двох трикутників. Визначити який із них має більшу площу.

Для розв’язання задачі потрібно створити такі підпрограми:

Input – уведення координат вершин трикутника та перевірка на правильність уведення. Очевидно, що якщо користувач випадково чи навмисно введе координати таких точок, із яких не можна побудувати трикутник (наприклад, точки лежатимуть на одній прямій), то подальше розв’язування задачі неможливе. Тому зробимо вихідним параметром

Цієї функції булівську змінну, яка фіксуватиме, чи правильно введені координати точки (true), чи ні (false). Значення цій змінній присвоюємо за відомим учням правилом: трикутник існує тоді й тільки тоді, коли довжина будь-якої його сторони буде менша за суму двох інших сторін.

Далі в основній програмі контролюватимемо значення, що повертає дана функція, і спонукатимемо користувача ввести правильні дані (примусове введення безпомилкових даних не обов’язкове, але в цьому випадку ми поставили за мету навчити оформлювати алгоритми так, щоб програма “не пропускала” неправильне введення).

Читать  Формалізація та алгоритмізація обчислювальних процесів

image

[Всего голосов: 6    Средний: 3.5/5]